Эвиан. Осколки

[libellule_fun]

От Женевы до Франции рукой подать. Не зря швейцарцы, зажиточные, но бережливые, едут на выходные за покупками через прозрачную границу. Каких-то полчаса на машине, а цены существенно ниже, выпечка вкуснее.

Мы гостевали у друзей в Женеве, и как-то утром Ленка предложила съездить в Эвиан. Вернее, в Évian-les-Bains, Эвиан Купальный.

Сразу за границей (пёстро раскрашенная корова на клумбе и незаметный полицейский пост) начинается цепочка маленьких городков, перемежаемых полями. Ухоженные старинные домики, цветы, стриженые газоны.

На первом же светофоре Ленка начинает делать активные отгоняющие жесты. Оппаньки. К нам приближается арабка с тряпкой и баллончиком наперевес. Невзирая на яростную жестикуляцию, арабка пшикает пеной на лобовое стекло и быстро елозит тряпкой. Пара секунд - и настойчивый стук в окно, сопровождаемый международным "мани-мани". На наше счастье загорается зеленый, машина срывается с места. Недотертую пену размазывает ветром. На Штирлица неудержимо повеяло родиной...

В благополучной Швейцарии, облюбованной арабами не менее Франции, но арабами богатыми, такого нет. Они своих нищебродов держат в кулаке и на расстоянии.

Но вот и Эвиан, чистый и аккуратный туристический центр.





В Эвиане идеальная набережная. Чудная искривленная сосна, стриженые газоны, посыпанная красным гравием дорожка.
Ну и красівий я, дожевывающий остатки длиннющего бутерброда в багете. Бутербродов за полторы недели в Швейцарии и Франции я наелась на год вперед :))





Красная дорожка проходит, как ей положено, вдоль озера Леман. А по озеру плавают те самые птицы, которых я выкладывала раньше. И лебеди. Куда же без лебедей!





Дальше - огромное скопище яхт и катеров. Тут же висят объявления о продаже. За 3-5 тысяч евро можно подобрать что-нибудь приличное :)





Продолжение следует :)

Comments

[libellule-fun.livejournal.com]

Постараюся завтра викласти всю другу частину. Приємний такий, історичний городішко (с) :))

Чим більше дізнаюсь про Швейцарію, тим більше захоплююся. Це ж треба, щоб люди різних національностей згуртувалися і побудували таку унікальну федерацію. Все для людей, для швейцарців. Високі ціни, високі зарплати, високі податки, жорстке законодавство. Автоматично відсікаються всі бідні емігранти. Ні тобі воєн, ні тобі запобігання перед інакомислячими.
Брємя бєлого чєловєка: останній оплот.

[haidamac.livejournal.com]

ну не все так там просто. Дійсно, останній час еміграційна політика була дуже м'якою, так, що негромадян там нині дуже багато. У деяких кантонах вихідці з колишньої Югославії - одна з найчисельніших спільнот. Досить подивитися на прапори над тими їхніми "дачами" - суцільно хорватські і... турецькі. І тепер їх це починає турбувати.
А податки там теж не скрізь одакові, у деяких кантонах захмарні, у інших - навпаки - помірні, як то у Цюріху, але ж там нерухомість так коштує, що недокупишся, ненаорендуєшся :)

[libellule-fun.livejournal.com]

Взагалі так, але в порівнянні з Францією, Німеччиною - там все ж рай божий.
Нам в Ліоні подекуди ставало страшно. Ось буду писати, розповім.

[haidamac.livejournal.com]

та ясно, у порівняно з французькими арабами та іншими мігрантами, дійсно рай. Мені теж Швейцарія видалася спокійною країною (іноді навіть дуже спокійною). Хоча стверджують, що знову ж таки не все так просто, що країна просто нашпигована зброєю (у них же військовозобов'язані мають вдома автомати) і тому злочинність таки велика. Стверджувати не буду, слава Богу, не стикався.