(no subject)
Jan. 27th, 2011 03:45 pmЧитала "Записки українського самашедшого" Ліни Костенко. Тиждень читала. Краще б і не починала.
Спочатку продиралася повільно і детально, потім почала пропускати рядки, абзаци, переглядати сторінки по діагоналі. Наприкінці вже перегортувала сторінки.
На тристанадцятій сьогодні не витримала.
Не можу.
І не хочу.
Мати куми, питома львів'янка, десь дістала запрошення, іде наступного тижня на презентацію. Казала, дівчата, давайте ваші екземпляри, автографи вам візьму.
Не хочу.
Не хочу мати автограф Ліни Костенко ось на цьому.
Може, "Берестечко" дати?
Спочатку продиралася повільно і детально, потім почала пропускати рядки, абзаци, переглядати сторінки по діагоналі. Наприкінці вже перегортувала сторінки.
На тристанадцятій сьогодні не витримала.
Не можу.
І не хочу.
Мати куми, питома львів'янка, десь дістала запрошення, іде наступного тижня на презентацію. Казала, дівчата, давайте ваші екземпляри, автографи вам візьму.
Не хочу.
Не хочу мати автограф Ліни Костенко ось на цьому.
Може, "Берестечко" дати?